Креди́тна спі́лка — неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»). Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки». Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року (ст. 1) кредитну спілку віднесено до кредитних установ — фінансових установ, які відповідно до закону мають право за рахунок залучених коштів надавати кредити на власний ризик.
Батьківщиною кредитних спілок вважається Німеччина, а їх батько — Фрідріх Вільгельм Райффайзен, який у селі Фламерсфельд розпочав свою кредитово-кооперативну діяльність у 1849-му році. Його «кредитова кооператива» для сільських жителів, відома у всьому світі як «райффайзенка», несла фінансову допомогу незаможнім селянам-фермерам, яких тоді немилосердно використовували лихварі. Приблизно у той сам час для найбідніших жителів міста, зокрема ремісників та дрібних купців у німецькому містечку Деліч, утворився міський тип такої ж ощадно-позичкової каси: її засновником був Герман Шульце-Деліч. З цих скромних початків постав кооперативно-кредитовий рух, який перенісся до Австрії у 1851, а згодом захопив Італію, Францію, Англію та інші країни.
В Україні першому ощадно-позичковому товаристві дав початок у 1871 Григорій Ґалаган у селі Сокиринцях Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер: Срібнянського району Чернігівської області); в Галичині перше кредитове товариство під назвою «Віра» заснував Теофіл Кормош у 1894 в місті Перемишль.
В незалежній Україні перші кредитні спілки відновили свою діяльність в 1992 році (створено перші 2 кредитні спілки в м. Кривий Ріг та м. Стрий (Львівська область). Відновлення кредитних спілок відбувалося за підтримки української діаспори з Канади та США.
1993 року Указом Президента було затверджено «Тимчасове положення про кредитні спілки», яким кредитні спілки відносилися до громадських організацій, які надавали фінансові послуги. 90ті роки ХХ століття характеризувалися створенням великої кількості кредитних спілок, але гіперінфляція 1993-1994 років та «валютна» криза 1998 року призвела до закриття багатьох спілок.
20 грудня 2001 року було прийнято Закон України «Про кредитні спілки», який визначив правовий статус кредитної спілки та модель її роботи. 2002 року було створено Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг — центральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є регулювання небанківсього фінансового сектору України. В 2003 році почалася процедура перереєстрації кредитних спілок і вони змінили статус з «громадського об'єднання» на «фінансову установу».
