Семейное право

Анализ норм уголовного компьютерного законодательства: объективные и
субъективные признаки, наказание за компьютерное преступление.

Модераторы: cybercop, Ант, Igor Michailov

Семейное право

Сообщение IgorVasilenko » Ср мар 21, 2012 7:05 pm

Проконсультируйте пожалуйста, что необходимо сделать, чтобы обязать бывшего мужа платить алименты на содержание его малолетней дочери, которая после развода родителей осталась с мамой. Куда обратиться? Можно ли оформить документы самостоятельно или нужно нанять юриста?
IgorVasilenko
 
Сообщения: 2
Зарегистрирован: Вс фев 26, 2012 12:35 pm

Re: Семейное право

Сообщение AlinaBaback » Ср мар 21, 2012 7:08 pm

Здравствуйте.

Вам необходимо подать иск в суд о взыскании алиментов с бывшего мужа. Эта категория гражданских дел не относится к сложным, поэтому, думаю, Вам вполне по силам справиться самостоятельно.
Вот несколько образцов исковых заявлений:
http://legalexpert.in.ua/pozovna-zayava ... -alimentiv
http://legalexpert.in.ua/pozovna-zayava ... hoviy-sumi

В соответствии со ст.5 Закона "О судебном сборе" истцы по делам о взыскании алиментов освобождены от уплаты судебного сбора. Таким образом, подача иска Вам ничего не будет стоить.

В соответствии со ст. 110 Гражданского процессуального кодекса иски о взыскании алиментов могут предъявляться по зарегистрированному месту проживания (пребывания) истца. Т.е. Вы можете подать иск в суд по месту Вашей прописки или, если Вам так удобнее, по месту прописки бывшего мужа.

При подготовке иска обратите внимание на нормы статей 182, 183, 184 Семейного кодекса Украины.
AlinaBaback
 
Сообщения: 4
Зарегистрирован: Чт фев 23, 2012 9:25 pm

Re: Семейное право

Сообщение London88 » Пн апр 09, 2012 3:34 pm

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.

Природним і водночас юридичним є обов'язок батьків утримувати свою дитину. Однак ослаблення державою соціального контролю за поведінкою людини, безробіття і пияцтво призвели до зростання кількості дітей, забутих батьками.

Законодавство передбачає два способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину - добровільний і примусовий.

Останнім часом дедалі популярнішим стає добровільний спосіб сплати аліментів у формі угоди між батьками. Ця норма передбачена у Сімейному кодексі України. Такий вид угоди називають аліментним договором.

Аліментний договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Недотримання нотаріальної форми спричиняє визнання аліментного договору недійсним. Сторонами аліментного договору виступають батьки дитини, причому незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розмір і строк виплати аліментів є істотними умовами договору. Розмір аліментів у цьому разі визначають самі сторони, проте він не може бути нижчим за ту суму, що її неповнолітні діти могли б отримати при стягненні аліментів у судовому порядку.

У разі укладення такого договору взаємні претензії батьків зводяться до узгодження умов договору і не переходять на особисті звинувачення.

Крім того, позитивною стороною такої форми є простота стягнення аліментів у примусовому порядку. Стягнення здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки після вчинення виконавчого напису не потрібно звертатися до суду, натомість договір відразу передається виконавчій службі.

Ще одним добровільним способом виконання батьками обов'язку з утримання дитини є подання одним з батьків заяви за місцем роботи, виплати пенсії або стипендії про відрахування аліментів у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати зарплати, пенсії чи стипендії. За такою заявою аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню, перевищує половину зарплати, пенсії або стипендії.

Наступним примусовим способом стягнення аліментів з неплатника є звернення до суду того з батьків, у кого перебуває дитина. Кошти на її утримання можуть бути присуджені у частці від доходу або у вигляді твердої грошової суми.

При визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника, наявність в останнього інших дітей та непрацездатних родичів.

Мінімальний розмір аліментів не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший за мінімальний розмір, передбачений Сімейним кодексом, то дитині призначається державна допомога у розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий прожитковий мінімум встановлює закон про державний бюджет. Фінплан-2010 визначив прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до шести років наступними сумами. З 1 січня - 755 гривень, з 1 квітня - 767 гривень, з 1 липня - 771 гривня, з 1 жовтня - 787 гривень, з 1 грудня - 799 гривень.

Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 901 гривня, з 1 квітня - 917 гривень, з 1 липня - 921 гривня, з 1 жовтня - 941 гривня, з 1 грудня - 957 гривень.

Якщо повнолітні дочка чи син навчаються і через те потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до 23 років за умови, що вони можуть допомагати. Право на утримання припиняється разом з припиненням навчання.

Аліменти за рішенням суду нараховуються з дня пред'явлення позову, а також можуть бути присуджені за минулий час - якщо позивач подасть суду докази, що він намагався одержати аліменти з відповідача, але не міг їх отримати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може виносити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за три роки.

У теорії порядок визначення розміру аліментів, на перший погляд, врегульовано досконало, але в судах маємо іншу ситуацію.

Позивач, знаючи реальні доходи відповідача, просить суд стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі. Натомість відповідач, приховуючи реальні доходи, надає суду докази, що він отримує мінімальну зарплату. Звісно ж, суд бере ці аргументи до уваги, оскільки керується винятково нормами закону.

Цікавою законодавчою новелою є доповнення Сімейного кодексу такою нормою.

Якщо після збільшення встановленого законом мінімального розміру аліментів їх розмір, визначений судом у частці від заробітку, буде меншим, ніж мінімальний розмір аліментів, передбачений кодексом, одержувач аліментів має право звернутися до суду з позовом до платника про збільшення розміру аліментів.

Шкода, що парламентарії відхилили законопроект про внесення змін до Сімейного кодексу щодо збільшення розміру аліментів на дітей.

Якщо після набрання чинності рішення суду про стягнення аліментів відповідач виїжджає за кордон у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, то суд може прийняти рішення про стягнення аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття до виїзду відповідача за межі України.

На мою думку, законодавство у цій частині недосконале, стягнення аліментів за рішенням суду є досить проблематичним. У своїй державі ми спостерігаємо постійну боротьбу з ухиленням батьків від утримання дітей, а в чужій країні контроль втрачається через приховування платниками реальних доходів.

На жаль, суди часто відмовляють у задоволенні позовів про стягнення додаткових аліментів, якщо особа, яка мала виїхати з країни, виплатила аліменти одноразово, але залишилася жити в країні, а її доходи суттєво збільшилися.

У житті бувають ситуації, коли батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що зумовлено розвитком її здібностей чи хворобою. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Також є можливість укладення договору про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно - з дозволу органа опіки. Така угода нотаріально посвідчується і підлягає реєстрації.

Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину, якщо її дохід набагато перевищує дохід кожного з них і повністю забезпечує її потреби.

Якщо місце проживання батьків не відоме, вони ухиляються від сплати аліментів або не можуть утримувати дитину, їй призначається тимчасова державна допомога, яка також не може бути меншою, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата здійснюється за рахунок коштів держбюджету.

Таким чином, у будь-якому випадку на законодавчому рівні інтереси дитини захищені та охороняються державою. Та все ж, на мою думку, державний контроль над злісними неплатниками аліментів є мінімальним. Він має бути жорсткішим і повинен передбачати кримінальну відповідальність.

Хоча така відповідальність Кримінальним кодексом України передбачена, міра покарання залишається поблажливою, а це дає можливість злісним неплатникам ухилятися від свого обов'язку утримувати дитину.
London88
 
Сообщения: 4
Зарегистрирован: Пт мар 23, 2012 2:15 pm


Вернуться в Уголовно-правовые аспекты

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1

Рассылки Subscribe.Ru Лента "Новости Центра исследования компьютерной преступности"

cron